понедельник, 20 декабря 2010
я тут бываю...
воскресенье, 31 октября 2010
публикую некоторые фотографии
а вот зачем?
для чего вообще люди делятся информацией о сових достижениях с другими?
тщеславие, не дохвалили в детстве? полирование самолюбия?
а вот зачем?
для чего вообще люди делятся информацией о сових достижениях с другими?
тщеславие, не дохвалили в детстве? полирование самолюбия?
вторник, 15 июня 2010
radikal.ru/F/s42.radikal.ru/i097/1006/34/60acbe...
radikal.ru/F/s45.radikal.ru/i110/1006/b5/588bcd...
radikal.ru/F/s43.radikal.ru/i102/1006/1b/a50ab1...
radikal.ru/F/s60.radikal.ru/i170/1006/72/da5bfb...
radikal.ru/F/s61.radikal.ru/i173/1006/50/a1651a...
radikal.ru/F/s16.radikal.ru/i191/1006/e2/ad19ad...
radikal.ru/F/s42.radikal.ru/i096/1006/d3/951c24...
radikal.ru/F/s45.radikal.ru/i110/1006/b5/588bcd...
radikal.ru/F/s43.radikal.ru/i102/1006/1b/a50ab1...
radikal.ru/F/s60.radikal.ru/i170/1006/72/da5bfb...
radikal.ru/F/s61.radikal.ru/i173/1006/50/a1651a...
radikal.ru/F/s16.radikal.ru/i191/1006/e2/ad19ad...
radikal.ru/F/s42.radikal.ru/i096/1006/d3/951c24...
четверг, 10 июня 2010

вторник, 08 июня 2010
четверг, 27 мая 2010
15:24
Доступ к записи ограничен
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
суббота, 15 мая 2010
02:23
Доступ к записи ограничен
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
02:19
Доступ к записи ограничен
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
четверг, 13 мая 2010
20:24
Доступ к записи ограничен
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
среда, 21 апреля 2010
Скучно презентовать интересности посвященные только одный теме
так что вотъ:
Благодаря социальным сетям, как отечественным, так и зарубежным, весь мир с упоением играет в "Счастливого фермера", сажая сельскохозяйственные культуры, обрабатывая грядки, собирая урожай, и тщательно следит за тем, чтобы жадные соседи не пришли поживиться созревшими овощами и фруктами. На волне всеобщего помешательства появляются и тематические дизайнерские разработки. Так, дизайнер по имени Arthur Xin, выступающий под псевдонимом Sexin, создал необычный гаджет для настоящих огородов, клумб и газонов - "The ripe radish".

"The ripe radish" - это нечто среднее между своеобразной клумбой или горшком для цветов и уличным фонарем. Дело в том, что сам по себе девайс является светильником, который днем поглощает энергию солнца, а ночью отдает ее всю, без остатка, светясь мерцающим оранжево-красным цветом.
Кроме того, тепло, исходящее от светильника, помогает лучше и быстрее расти тем цветам или культурам, которые посажены в этот самый девайс.

Это не только уличный фонарь, но и своеобразная грядка. А поскольку вкапывать чудо-фонарь в землю следует лишь до половины, а сверху наверняка будет колоситься то или иное растение, вся эта конструкция живо напомнит репку, редьку или ту же редиску, которая и фигурирует в названии девайса.Правда, такая "редиска", светящаяся ночью на огороде, наверняка привлечет внимание охотников за чужим урожаем. Так что если уж и использовать подобные приспособления для украшения рассады, следует это делать там, где исключены подобные неприятности: на внутреннем дворике частного дома, в ботаническом или зимнем саду, на балконе, - в общем, в безопасном месте, открытом только солнечным лучам и хорошим знакомым.


так что вотъ:
Благодаря социальным сетям, как отечественным, так и зарубежным, весь мир с упоением играет в "Счастливого фермера", сажая сельскохозяйственные культуры, обрабатывая грядки, собирая урожай, и тщательно следит за тем, чтобы жадные соседи не пришли поживиться созревшими овощами и фруктами. На волне всеобщего помешательства появляются и тематические дизайнерские разработки. Так, дизайнер по имени Arthur Xin, выступающий под псевдонимом Sexin, создал необычный гаджет для настоящих огородов, клумб и газонов - "The ripe radish".

"The ripe radish" - это нечто среднее между своеобразной клумбой или горшком для цветов и уличным фонарем. Дело в том, что сам по себе девайс является светильником, который днем поглощает энергию солнца, а ночью отдает ее всю, без остатка, светясь мерцающим оранжево-красным цветом.
Кроме того, тепло, исходящее от светильника, помогает лучше и быстрее расти тем цветам или культурам, которые посажены в этот самый девайс.

Это не только уличный фонарь, но и своеобразная грядка. А поскольку вкапывать чудо-фонарь в землю следует лишь до половины, а сверху наверняка будет колоситься то или иное растение, вся эта конструкция живо напомнит репку, редьку или ту же редиску, которая и фигурирует в названии девайса.Правда, такая "редиска", светящаяся ночью на огороде, наверняка привлечет внимание охотников за чужим урожаем. Так что если уж и использовать подобные приспособления для украшения рассады, следует это делать там, где исключены подобные неприятности: на внутреннем дворике частного дома, в ботаническом или зимнем саду, на балконе, - в общем, в безопасном месте, открытом только солнечным лучам и хорошим знакомым.


вторник, 20 апреля 2010
Музей, спроектированный Alberto Campo Baezа



















Когда она злая и уходит - иди за ней....
Когда она внимательно смотрит на твои губы - поцелуй её.....
Когда она тебя отталкивает - держи её и не отпускай.....
Когда обзывает тебя - целуй её и говори что любишь.....
Когда она злая - скажи , что она очень милая.....
Когда она тихая - спроси, что не так.....
Когда она тебя игнорирует - привлеки её внимание......
Когда она показывает себя с плохой стороны - говори, что она красивая.....
Когда видишь, что она начинает плакать - обними и не оставляй одну
на этой планете........
Когда она кладёт свою голову на твоё плечо - опустись и поцелуй ее....
Когда она говорит, что нравишься ей - на самом деле она хочет сказать больше,
чем ты сможешь понять.....
Когда она расскажет тебе секрет -храни его.....
Когда она смотрит тебе в глаза - не опускай их, пока это не сделает она........
Когда она скучает по тебе - ей больно....
Когда ты "ломаешь" её сердце - боль и обида никогда не проходит.....
Когда она говорит, что всё кончилось - она всё ещё хочет к тебе!
в парвилах есть исключения
Когда она внимательно смотрит на твои губы - поцелуй её.....
Когда она тебя отталкивает - держи её и не отпускай.....
Когда обзывает тебя - целуй её и говори что любишь.....
Когда она злая - скажи , что она очень милая.....
Когда она тихая - спроси, что не так.....
Когда она тебя игнорирует - привлеки её внимание......
Когда она показывает себя с плохой стороны - говори, что она красивая.....
Когда видишь, что она начинает плакать - обними и не оставляй одну
на этой планете........
Когда она кладёт свою голову на твоё плечо - опустись и поцелуй ее....
Когда она говорит, что нравишься ей - на самом деле она хочет сказать больше,
чем ты сможешь понять.....
Когда она расскажет тебе секрет -храни его.....
Когда она смотрит тебе в глаза - не опускай их, пока это не сделает она........
Когда она скучает по тебе - ей больно....
Когда ты "ломаешь" её сердце - боль и обида никогда не проходит.....
Когда она говорит, что всё кончилось - она всё ещё хочет к тебе!
в парвилах есть исключения
среда, 14 апреля 2010
автор Ayame_Yamakadze
текст взят с www.diary.ru/~Ayame-Yamakadze/p101343110.htm
"Кролики, що мріяли"
Був чудовий сонячний день, сніжок так і грає на сонечку, і все біле. Настільки все біле, що й кролика там не побачиш... А в лісі їх повно було. Й вони, кролики, цьому дуже засмучувались, - що зовсім були не помітні.Вони засмучувались і літом, через те, що навкруги все таке кольорове і яскраве, а вони лише білі... Т___Т
Ліс у якому жили кролики був чарівним, наповнений сонячним світлом і теплом, миром і гарними думками. Це був ліс в якому жили лише кролики. Й все там було по їхньому, окрім кольору їхнього хутра.
Проте були й лиси, що жили у сусідньому лісі. Й знали лиси, що кролики так сумують, через свій білий колір. Й вирішили лиси запропонувати кроликам угоду: лиси добре знали, що в їхньому лісі повно квітів, й якщо з'їсти хочу одну з них - на 1 день хутро стане такого ж кольору, як і квітка. Лисам же потрібні були морквинки, ростити їх було важко. Лиси вирішили, що зможуть продавати кроликам квіти за морквинки.
Кролики, що були захоплені помаранчевим, чудовим кольором хутра лисів погодились на пропозицію.
І вони почали ростити моркву. Кролики багато працювали, важко і виснажливо. Щодня приходили лиси, щоб обміняти квіти на моркву. Лиси добре знали, що квіти змінюють колір хутра на добу, а морква зможе змінити на завжди. Але лиси не розуміли чому моркви не можуть пофарбувати кінчики ліп і хвостів.
Ціле літо кролики працювали, без вихідних, але були задоволені, що вони майже всі були жовтими. Бо найбільшою популярністю користувались саме кульбабки - кролики мріяли бути такого ж кольору, що й лиси. А як прийшла зима, кролики знову засумували, бо морквинки швидко скінчились і вони не мали змогу купувати квіти.
Одного зимового дня, коли вже й зима закінчувалась, сніг танув. Всі кролики готувались до нової весни й до початку вирощування морквинок. Всі чимось займались, лише найменші кролятка грались. Один з них, настільки зголоднів, що пішов до пенька й почав копати - він шукав корінчики, щоб перекусити, а натомість викопав морквинку, що якимось чином залишилась непомітною аж до весни усю зиму. Кроленятко було настільки голодне, що з'їло її. Раптово до нього почали всі підбігати й уважно дивитись на нього, дехто обережно проводив лапкою по його хутру, а найменше з кроленяток навіть спинкою потерлось =) І всі вони були дуже здивовані, стояли на задніх лапках, насторожуючи вуха, лише кроленятко не знало у чому річ.А коли воно побачило, що воно помаранчевого кольору, як і мріяло, саме того ж відтінку, - розповіло всім, що сталось.
Кролик весь день був рудий, від лап й до кінчиків вух і не було на ньому ні одної білої плямки. Й на наступний день теж був рудий, й ще на наступний день, й через один день... Колір кроленяткового хутра не змінювався й усі цьому раділи. А тим часом вони почали знову ростити морквинки. Але цього разу не для обміну на квіти, а для того, щоб самим з'їсти. Кролики їли морквинки й ставали рудого та жовтогарячого кольору, як і мріяли. Радість переповнювала їх, бо їхні мрії здійснились!
Лисам, що дізнались про те, що віднині кроликам немає потреби їсти квіти, нічого не лишалось як самим ростити морквинки. І вони були здивовані, коли дізнались, що морква вирощена своїми лапками й смачніша й повністю покрила їх рудим, чудовим кольором.
Всі вони, й лиси, й кролики, були такі раді й такі здивовані, що все про що вони стільки мріяли, виявилось зовсім поруч, хоча вони й шукали його так далеко...
текст взят с www.diary.ru/~Ayame-Yamakadze/p101343110.htm
"Кролики, що мріяли"
Був чудовий сонячний день, сніжок так і грає на сонечку, і все біле. Настільки все біле, що й кролика там не побачиш... А в лісі їх повно було. Й вони, кролики, цьому дуже засмучувались, - що зовсім були не помітні.Вони засмучувались і літом, через те, що навкруги все таке кольорове і яскраве, а вони лише білі... Т___Т
Ліс у якому жили кролики був чарівним, наповнений сонячним світлом і теплом, миром і гарними думками. Це був ліс в якому жили лише кролики. Й все там було по їхньому, окрім кольору їхнього хутра.
Проте були й лиси, що жили у сусідньому лісі. Й знали лиси, що кролики так сумують, через свій білий колір. Й вирішили лиси запропонувати кроликам угоду: лиси добре знали, що в їхньому лісі повно квітів, й якщо з'їсти хочу одну з них - на 1 день хутро стане такого ж кольору, як і квітка. Лисам же потрібні були морквинки, ростити їх було важко. Лиси вирішили, що зможуть продавати кроликам квіти за морквинки.
Кролики, що були захоплені помаранчевим, чудовим кольором хутра лисів погодились на пропозицію.
І вони почали ростити моркву. Кролики багато працювали, важко і виснажливо. Щодня приходили лиси, щоб обміняти квіти на моркву. Лиси добре знали, що квіти змінюють колір хутра на добу, а морква зможе змінити на завжди. Але лиси не розуміли чому моркви не можуть пофарбувати кінчики ліп і хвостів.
Ціле літо кролики працювали, без вихідних, але були задоволені, що вони майже всі були жовтими. Бо найбільшою популярністю користувались саме кульбабки - кролики мріяли бути такого ж кольору, що й лиси. А як прийшла зима, кролики знову засумували, бо морквинки швидко скінчились і вони не мали змогу купувати квіти.
Одного зимового дня, коли вже й зима закінчувалась, сніг танув. Всі кролики готувались до нової весни й до початку вирощування морквинок. Всі чимось займались, лише найменші кролятка грались. Один з них, настільки зголоднів, що пішов до пенька й почав копати - він шукав корінчики, щоб перекусити, а натомість викопав морквинку, що якимось чином залишилась непомітною аж до весни усю зиму. Кроленятко було настільки голодне, що з'їло її. Раптово до нього почали всі підбігати й уважно дивитись на нього, дехто обережно проводив лапкою по його хутру, а найменше з кроленяток навіть спинкою потерлось =) І всі вони були дуже здивовані, стояли на задніх лапках, насторожуючи вуха, лише кроленятко не знало у чому річ.А коли воно побачило, що воно помаранчевого кольору, як і мріяло, саме того ж відтінку, - розповіло всім, що сталось.
Кролик весь день був рудий, від лап й до кінчиків вух і не було на ньому ні одної білої плямки. Й на наступний день теж був рудий, й ще на наступний день, й через один день... Колір кроленяткового хутра не змінювався й усі цьому раділи. А тим часом вони почали знову ростити морквинки. Але цього разу не для обміну на квіти, а для того, щоб самим з'їсти. Кролики їли морквинки й ставали рудого та жовтогарячого кольору, як і мріяли. Радість переповнювала їх, бо їхні мрії здійснились!
Лисам, що дізнались про те, що віднині кроликам немає потреби їсти квіти, нічого не лишалось як самим ростити морквинки. І вони були здивовані, коли дізнались, що морква вирощена своїми лапками й смачніша й повністю покрила їх рудим, чудовим кольором.
Всі вони, й лиси, й кролики, були такі раді й такі здивовані, що все про що вони стільки мріяли, виявилось зовсім поруч, хоча вони й шукали його так далеко...
пятница, 26 марта 2010
Посетила сегодня фестиваль "ГРИБЫ", организованный молодыми ребятами-активистами, которые искали повод собрать друзей, музыкантов и провести вечер в атмосфере музыки рок. Ребята остались довольны, выступали многие команды, мои друзья. Праздник удался. Приятно находиться в кругу друзей, приятно возвращаться в круг старых друзей, и волшебно находить тепло от души к душе.
среда, 24 марта 2010
On a les vices des vertus
Ce qu’on mérite rien de plus
Qui brille, scintille, qui se voit, etc.…
On en rajoute tant et plus
Sans mesure au superflus
De chic, de luxe et d’éclat, etc.
Pour la galerie, tous pour la galerie
On ne trouve ici rien à sa taille
Oh Pour la galerie, que pour la galerie
Puisque l’important n’est qu’un détail
Et vice Versailles
Qui ne s’est jamais perdu
Dans l’excès de « m’as-tu-vu »
Et plaire, complaire à tous va, etc.
Pour la galerie, tous pour la galerie
On ne trouve ici rien à sa taille
Puisqu’on vit que pour la galerie, que pour la galerie
Puisque l’important n’est qu’un détail
On ne fait rien sans rien
A qui ça revient
A l’image de soi-même
Si c’est pour son bien
On le fait quand même
On fait tous pour la galerie, tous pour la galerie
On ne trouve ici rien à sa taille
Puisqu’on vit pour la galerie, que pour la galerie
Puisque l’important n’est qu’un détail
Et vice Versailles
On a le vice des vertus
On se rajoute toujours plus
De chic, de luxe et d’éclats, etc.
Pour la galerie, tous pour la galerie
On ne trouve ici rien à sa taille
Puisqu’on vit pour la galerie, que pour la galerie
Puisque l’important n’est qu’un détail
On fait tous pour la galerie, pour la galerie
On ne trouve ici rien à sa taille
Puisqu’on vit pour la galerie, pour la galerie
Puisque l’important n’est qu’un détail
Et Vice Versailles
Пороки Версаля
Монсеньор:
Есть порок добродетелей,
Которые стоят больше чего-либо еще,
Которые сияют, искрятся, любуются собой
И так далее.
Мы к ним добавляем без счету,
Без меры, в избытке
Шик, блеск, роскошь
И так далее.
{Припев:}
Все делается на публику,
Только на публику,
И не найти здесь ничего для себя подходящего.
Потому что мы живем на публику
И лишь на публику,
Потому что важны только детали
И пороки Версаля.
Кто никогда не теряется
Среди многочисленных «ты меня видел?»
И может нравиться, угождать
И так далее?
{Припев:}
Мы ничего не делаем просто так
Луи XIV:
И к кому это возвращается?
Монсеньор:
К образу нас самих
Луи XIV:
Если что-то нам на благо,
То мы делаем это, даже если…
Монсеньор:
{Припев:}
есть у нас пороки добродетелей,
к ним всегда добавляется еще больше
Шика, блеска и роскоши
И так далее
Et vice Versailles
Ce qu’on mérite rien de plus
Qui brille, scintille, qui se voit, etc.…
On en rajoute tant et plus
Sans mesure au superflus
De chic, de luxe et d’éclat, etc.
Pour la galerie, tous pour la galerie
On ne trouve ici rien à sa taille
Oh Pour la galerie, que pour la galerie
Puisque l’important n’est qu’un détail
Et vice Versailles
Qui ne s’est jamais perdu
Dans l’excès de « m’as-tu-vu »
Et plaire, complaire à tous va, etc.
Pour la galerie, tous pour la galerie
On ne trouve ici rien à sa taille
Puisqu’on vit que pour la galerie, que pour la galerie
Puisque l’important n’est qu’un détail
On ne fait rien sans rien
A qui ça revient
A l’image de soi-même
Si c’est pour son bien
On le fait quand même
On fait tous pour la galerie, tous pour la galerie
On ne trouve ici rien à sa taille
Puisqu’on vit pour la galerie, que pour la galerie
Puisque l’important n’est qu’un détail
Et vice Versailles
On a le vice des vertus
On se rajoute toujours plus
De chic, de luxe et d’éclats, etc.
Pour la galerie, tous pour la galerie
On ne trouve ici rien à sa taille
Puisqu’on vit pour la galerie, que pour la galerie
Puisque l’important n’est qu’un détail
On fait tous pour la galerie, pour la galerie
On ne trouve ici rien à sa taille
Puisqu’on vit pour la galerie, pour la galerie
Puisque l’important n’est qu’un détail
Et Vice Versailles
Пороки Версаля
Монсеньор:
Есть порок добродетелей,
Которые стоят больше чего-либо еще,
Которые сияют, искрятся, любуются собой
И так далее.
Мы к ним добавляем без счету,
Без меры, в избытке
Шик, блеск, роскошь
И так далее.
{Припев:}
Все делается на публику,
Только на публику,
И не найти здесь ничего для себя подходящего.
Потому что мы живем на публику
И лишь на публику,
Потому что важны только детали
И пороки Версаля.
Кто никогда не теряется
Среди многочисленных «ты меня видел?»
И может нравиться, угождать
И так далее?
{Припев:}
Мы ничего не делаем просто так
Луи XIV:
И к кому это возвращается?
Монсеньор:
К образу нас самих
Луи XIV:
Если что-то нам на благо,
То мы делаем это, даже если…
Монсеньор:
{Припев:}
есть у нас пороки добродетелей,
к ним всегда добавляется еще больше
Шика, блеска и роскоши
И так далее
Et vice Versailles
вторник, 23 марта 2010
Le conte de fée à la demander
A comporté beaucoup de couler blqnche
Mais sur le revers est doté des notes tristée
Imagine l'histoire parfaite
il couvre la réalité avec la couverture
et le ciel étoilé éblouit les yeux attentifs
A comporté beaucoup de couler blqnche
Mais sur le revers est doté des notes tristée
Imagine l'histoire parfaite
il couvre la réalité avec la couverture
et le ciel étoilé éblouit les yeux attentifs
18:51
Доступ к записи ограничен
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
понедельник, 22 марта 2010
Меня начинает беспокоить голова. На занятии французского ловлю себя на мысли:"Какая картинка вокруг! Какое изумительное качетсво, контраст, резкозть на предметах, размытие фона, натуральность цвета и перетекание энергии изображения статики в динамичное сочетание....". Немного необычно, и как барашка сидела, рассматривая всё вокруг, заболела голова.
Днем слушала музыку, ужасным наблюдением стало восхищение простым звукам ударной установки, вечер удивил наслаждением потоком информации, исходившим от преподавателя японского, как тотт же рогатый баранчик радовалась, замирала и восхищалась простой картиной серго занятия.
Болит голова.
Днем слушала музыку, ужасным наблюдением стало восхищение простым звукам ударной установки, вечер удивил наслаждением потоком информации, исходившим от преподавателя японского, как тотт же рогатый баранчик радовалась, замирала и восхищалась простой картиной серго занятия.
Болит голова.
"Все можно пережить, кроме смерти, и люди все вам готовы простить,кроме незапятнанной репутации. " (О.Уайлд)
Этот замечательный человек много правильных изречений оставил миру. Эта цитата хорошо подойдет к моим мыслям сейчас. Люди меня огорчили своими сплетнями. Отношения - это для двоих, между двумя и о двух людях; больше никого они не касаются. Даже если они закончились, то очень грустно слышать, что небрежные слова простых болтунов огорчают, пусть и не тепершних любимых, но всё же хочется им добавить в чай перца.
Говорить о хорошем, молчать о плохом, кричать об опасном и шептать о любви - можно,ведь, и так поступать...
Этот замечательный человек много правильных изречений оставил миру. Эта цитата хорошо подойдет к моим мыслям сейчас. Люди меня огорчили своими сплетнями. Отношения - это для двоих, между двумя и о двух людях; больше никого они не касаются. Даже если они закончились, то очень грустно слышать, что небрежные слова простых болтунов огорчают, пусть и не тепершних любимых, но всё же хочется им добавить в чай перца.
Говорить о хорошем, молчать о плохом, кричать об опасном и шептать о любви - можно,ведь, и так поступать...
воскресенье, 21 марта 2010
Если праздник не идет к тебе, учи химию и сделай феерверк!!!